Статьи

Небезпечна освіта: як діти на Єланеччині стали «заручниками» бездоріжжя

253

«Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти…». Конституція України гарантує громадянам право на доступність освіти. Проте все впирається у наші будні, а точніше відсутність доріг: у 21 столітті діти не можуть елементарно доїхати до школи, адже те місце, де мало б бути дорожнє покриття, більше нагадує болото — або розкисле, або замерзле. Багнюку доводиться місити й вчителям та іншим жителям села, щоб дістатися на роботу. Це – реалії села Півні на Єланеччині.

Терпець урвався

Ситуація навколо Півней набула розголосу, коли у лютому місцеві жителі виклали у соцмережах відео, де демонструють перериту вантажівками, які самі ж застрягають і ламаються у болоті, дорогу. У таких умовах дітей мають підвозити до школи – спочатку до Єланця, а потім до Ясногородки.

Люди поскаржилися, що вони не можуть дібратися нормально до райцентру та на відсутність реакції з боку районної влади, зокрема Єланецької РДА.

Вже за декілька тижнів ситуація з дорогою не змінилася. Дітей перестали возити до школи, адже це просто небезпечно. Крім повідомлень у ЗМІ, від влади мовчання. Але ж з 1 січня 2018 року ця дорога перебуває на балансі управління інфраструктури Миколаївської ОДА.

Історія дворічної давнини

Проблема дороги в Півнях, як й інших, не одного року. Тому повернемося у 2016, а саме у лютий. Тоді славнозвісна депутат Тетяна Демченко розкритикувала принцип виділення коштів на ремонт доріг. Зокрема за «Програмою розвитку автомобільних доріг загального користування Миколаївської області на 2016-2018 роки» мали виділити кошти на ремонт дороги в Півнях.

«Перша позиція стосується 2 кілометрів дороги «Єланець-Півні», виділяється, увага, 6 мільйонів. Що таке «Єланець-Півні» — це дорога до села, де проживає 20 чоловік. У нас інших проблем в Єланецькому районі немає, як 6 мільйонів на ось ці 2 кілометри. Так, там гарна риболовля. Так, там хороші мисливські угіддя. Але людей там немає. Це нікого не пече, не гріє», — сказала тоді Демченко.

Такої самої думки вона була і у травні 2016 року.

«У нас сесія районної ради ухвалила рішення — відремонтувати дорогу на Півні. Півні — це 10 кілометрів від Єланця, села немає. Але там у когось дачі, у когось, може якісь мисливські угіддя, а може у когось ставки… Це вкрай нелогічно — в найближчі три роки на Півні дати 2 мільйони, де проживає 10-20 чоловік. У той же час, коли в сторону Миколаєва траса «Єланець — Нова Одеса» планувати дати всього 150 тисяч. Це що, нормально? Район не має зв’язку з обласним центром, а ми комусь створюємо суперумови для того, щоб вони дісталися до дач », — заявила Демченко.

І у 2017 році ситуація не змінилася. Знов ж таки на комісії обласної ради Демченко критикувала плани відремонтувати дорогу в Півнях. Проте сума, в яку оцінювали вартість робіт, була вже вище – 10 млн грн.

«Людей там немає», — казала Демченко.

Тоді ж заступник голови Служби автодоріг Миколаївщини Андрій Кристенко пояснив Демченко, що кошти ніхто не виділяв.

«Це не виділення коштів, це потреба», — сказав дорожник.

Образа

Проте такі слова депутата для мешканців Півнів, хоч і Демченко стверджує, що людей там немає, образливі.

«Тобто наших людей, школярів, діток, які ходять до дитсадочка, НЕМАЄ? Та як же вони там з’являться , якщо на маленькі села керівництво не звертає уваги. Навіть діти до школи і назад дістатися не можуть. Студенти з міста не можуть приїхати до рідних, АДЖЕ ДОРОГИ НЕМАЄ!!! Жителі села не мають змоги потрапити до районного центру за харчпродуктами та водою. З таким керівництвом, скоро просто почнуть зникати села. Накипіло», — йдеться в коментарі новини про дорогу в Півнях.

Самим жителям непереливки, адже мало того, що діти не можуть дібратися в дитсадок та школу, а дорослим доводиться лісосмугами йти, то карета швидкої не може проїхати. Голова Ясногородської сільської ради, до якої входять і Півні, Людмила Шатохіна зазначає, що 3 км дороги непроїзні. 

«Мене ще дуже турбує питання з людьми похилого віку. Якщо, не дай Бог, хтось поскаржиться на стан здоров’я, я навіть з великим бажанням їм допомогти нічого не зможу зробити. Є домовленість з головним лікарем — ми вже й таку ситуацію передбачили — якщо щось трапляється — ми розуміємо, що не сьогодні-завтра у кого-то може високий тиск, хтось буде народжувати — їде трактор і позаду «швидка». Ніхто не залишає людей без допомоги», — розповіла Шатохіна.

У той час уряд розповідає про медреформу, госпітальні округи. Але ж дістатися до так званої опорної лікарні люди просто не зможуть.

Реакція влади

Питання з дітьми, які не можуть доїхати на навчання, на сесії райради 6 березня підняла та сама Демченко, яка постійно каже, що у селі немає людей. Їй же пригадали ці слова. Вона і не заперечувала, що таке казала, проте, на її думку, 10 мільйонів на одні Півні неправильно направляти, адже населених пунктів з проблемними дорогами в районі багато.

Від районної влади на сесії було чутно лише те, що дорога перебуває на балансі управління інфраструктури Миколаївської ОДА, а райрада резервує на співфінансування ремонту доріг в районі 600 тис. грн.

«Справа в тому, що як буде ясність щодо фінансування з держави (дорожній фонд — ред.), ми також будемо готові до співфінансування з районного бюджету», — казала голова РДА Олена Посашкова.

Не чули

Обласна влада, як виявилося, не особливо знає проблему. Через півтора місяці та купи новин радник голови Миколаївської ОДА Євген Шевченко зазначив у коментарі, що читав інформацію у новинах та дав доручення директорові департаменту освіти ОДА Олені Удовиченко розібратися в ситуації.

В управлінні інфраструктури, балансоутримувача дороги, також особливо не переймалися. Адже на запитання, чи знають вони про ситуацію в Півнях, попросили розповісти, в чому проблема. А потім заявили, що дорога включена до переліку першочергових об’єктів.

Як стало відомо, раніше дорога перебувала на балансі Служби автомобільних доріг.

«До нас надходили звернення, ця дорога включена в перспективний план ремонту… Нам пропозиції давали райони, і депутати. І абсолютно всі звернення, які у нас були, ми формуємо в перелік робіт. Райони давали по першочерговості. Ця дорога потрапляє в першу чергову. Ми її поставили в об’єкти перелік будівництва, цей план, в нас ця дорога є», — сказали представники управління.

Зрозуміло, що для оцінки стану дороги, вони мають виїхати на місце. Ще у березні це зробити їм заважала погода, а саме снігопади.

«Сніг зійде, ми робимо виїзди у всіх райони, складаємо дефектний акт, рахуємо кошторис. Дорога включена в план», — зазначили в управлінні інфраструктури.

Чи були звернення від місцевої влади саме у період, коли діти не могли  потрапити до школи, не змогли сказати, посилаючись на те, що потрібно підняти звернення, а їх багато. Але ж звучить це доволі дивно, адже ситуація не пересічна і про таке мають знати в першу чергу.

«Дистанційне» навчання

Не менше цікавим було те, що в департаменті освіти Миколаївської ОДА не знали про таку проблему зі школою. Очільниця департаменту Олена Удовиченко (а ми брали коментар у неї ще до Шевченка) одразу сказала, що про таке їм не доповідали.

«Давайте я зараз з’ясую, вони підпорядковані відділу освіти Єланця. Нам Єланець не давав таку інформацію, Єланецький відділ освіти », — зазначила голова обласного департаменту.

Потім вона підтвердила інформацію про те, що діти не можуть дістатися до школи. Але запевнила, що вони навчаються дистанційно.

«Діти все займаються дистанційно. На сайті школи розміщують домашнє завдання, в Вайбері відправляють, у кого є, на електронну пошту. Діти без уваги педагогів не залишилися. Небезпечно їх возити в школу. Але навчальний процес для них організовано», — запевнила Удовиченко.

Та чи є у селі нормальний доступ до інтернету? Адже навіть мобільний зв’язок періодично зникає, що там казати про отримання домашніх завданні у Вайбері. Вибачте, але не вірю поки в можливості дистанційної освіти у нас, тим більш у селі. Як би не старалися педагоги, дистанційно не навчиш і не виховаєш.

Чи варто чекати на ремонт траси найближчим часом? Напевно що ні. Дорожники мають виїхати на місце, скласти всі акти, знайти гроші – що головне — розробити проектну документацію, оголосити тендер, обрати підрядника… а там вже й рік завершиться.

Варто зазначити, що минулого тижня, коли про Єланеччину почули на всю країну через перекриття траси Н-14, ситуація з підвозом учнів залишалася незмінною.

Голова Єланецької райради Василь Богданцев зазначив, що в.о. начальника управління інфраструктури Вадим Бардовський також повідомив інформацію про включення робіт до першочергових.

Післямова

Щоб доїхати до свого місця навчання, автобус везе дітей спочатку до Єланця, а потім до Ясногородки, долаючи чималу відстань. Але ж простіше було б возити учнів, а їх не так багато, до Єланця.

«Так було завжди, село Півні належить до Ясногородської сільської ради. Ми це питання розглядаємо, думаю, що будемо його вирішувати саме так», — розповів Богданцев.

Отримати інформацію, чи повернулися діти на навчання, виявилося нелегко. Журналісту відмовлялися у телефонному режимі повідомляти таку інформацію у відділі освіти Єланецької РДА, незважаючи на те, що відповідно до ст. 19 п. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є право подавати запит і в усній формі, зокрема телефоном.

«3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача».

Спочатку фахівець відмовилася надавати інформацію й називати своє ім’я, з другої спроби дала номер телефону керівника відділу Світлани Головань та кинула слухавку. А потім сама Головань неохоче відповідала, мовляв, не знає чи спілкується з журналістом. Проте закон є закон, хоч, напевно, місцеві чиновники взагалі не звикли до уваги журналістів.

Все ж таки Головань повідомила, що канікули в учнів з села Півні завершилися та з 2 квітня їх підвозять до школи.

Автор: Юлія Лук’яненко

Комментарии

комментарии

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости