Новости

Прокурори: від «вчорашніх» – завтрашнім

575

«Наталя Данилюк: «Моє із сином звільнення – це протест проти самоуправства нового прокурора…» – так називалося критичне інтерв’ю із заслуженим працівником прокуратури, начальником відділу статистики, ведення єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури Миколаївської області Наталею Данилюк.

Варто наголосити: інтерв’ю, в якому наводилися приклади морального тиску молодого прокурора-реформатора В’ячеслава Кривов’яза на працівників прокуратури, з якими б він хотів розпрощатися, набуло неабиякого суспільного резонансу – його у викладі передрукували практично усі місцеві інтернет-ресурси. До того ж масла у вогонь підлив і екс-прокурор Миколаївської області Микола Стоянов, який на своїй сторінці у «Фейсбуці» назвав нинішнього прокурора області «перевертнем у прокурорських погонах».

Нагадаємо зміст інтерв’ю: досвідчений працівник прокуратури Наталя Данилюк на знак протесту проти самоуправства, некомпетентності і принизливих прискіпувань нового прокурора В’ячеслава Кривов’яза подала рапорт про звільнення. На посаді керівника провідного підрозділу прокуратури, який до виникнення конфлікту вважався одним з кращих в Україні, жінка пропрацювала тринадцять років, добре знає свою роботу, була вимогливою і принциповою до себе й колег у питаннях дисципліни і фаховості. Підтримав свою матір і заступник прокурора Заводського району Миколаєва Руслан Данилюк, який також поклав на стіл нового прокурора області рапорт про звільнення. Склалося враження, що «нова мітла» з метою кадрового перевороту, так званої «чистки», вимітає за поріг і добросовісних спеціалістів, бо ж наскільки краще спрацює нова команда відповість тільки час, а про те, що новий очільник обласної прокуратури не вміє чи не бажає знаходити спільну мову з людьми, які мають за плечима більше досвіду, ніж він, можна стверджувати вже зараз.

За логікою, зважаючи на вагомість публічних звинувачень, і редакція «РП», і читацька аудиторія сподівалися отримати хоча б якісь пояснення з боку головного прокурора області В’ячеслава Кривов’яза, проте так їх і не дочекалися. Натомість прокурор обмежився скупими коментарями одному з миколаївських інтернет-видань, заявивши, що ніяких особливих процесів у прокуратурі не відбувається, окрім одного – реформування. Тож заяви колишнього начальника відділу прокуратури і екс-прокурора області – цілком прогнозована реакція за умов, коли стара система змінюється на нову. В. Кривов’яз запевнив, що на зміну вчорашнім прокурорам прийдуть нові молоді спеціалісти, здатні змінити систему таким чином, щоб вона слугувала інтересам громадян України з верховенством справжнього права, а не «телефонного». Прокурор також акцентував увагу на тому, що процес реформування є болісним і завжди знайдуться невдоволені, які хотіли б жити так, як і раніше. «Що стосується Наталі Василівни Данилюк і її сина Руслана Валерійовича Данилюка, наголошую, що ними власноручно написані рапорти про звільнення з органів прокуратури Миколаївської області за власним бажанням. До того ж Данилюк Н.В. підпадає під дію Закону України «Про очищення влади», оскільки у своїй декларації вказала недостовірні дані про наявність майна, придбаного за час перебування на посадах в органах прокуратури області. Проте вона не була «люстрована» у зв’язку з тим, що адміністративний суд заборонив звільняти її до прийняття рішення по справі». Врешті, оце і весь коментар. Питання, на які хотілося б почути відповіді від прокурора області, так і зависли в повітрі.

Тож, прочитавши листа від Руслана Данилюка, який редакція «РП» отримала днями, вважаємо за доцільне в продовження теми ознайомити з ним і наших читачів.

«Я цілком згодний з тим, що сказала у своєму інтерв’ю Наталя Василівна Данилюк і не став би звертатися до вас з цим листом, якби не коментарі нового прокурора області стосовно цього інтерв’ю одному з інтернет-видань, які вкрай мене обурили, – написав Руслан Валерійович. – Прокурор стверджує, що ніяких «глибинних» процесів у прокуратурі не відбувається, за винятком реформування, і заяви Миколи Стоянова і Наталі Данилюк є протестом учорашньої системи проти нової, націленої на верховенство права і проти приходу нових, молодих спеціалістів.

Тоді хотілося б дізнатися, хто ж ці «нові» молоді спеціалісти? Можливо, це усім відомий колишній районний прокурор і адвокат Валентин Адубецький, якого добре знають на Миколаївщині, а чи, може, іще хтось з команди Кривов’яза? Якщо новий прокурор і себе причисляє до «нових молодих кадрів», то чому в такому разі беззастережно і безсоромно користується здобутками старої команди, «учорашніх прокурорів» М.С. Стоянова, С.М. Поліщука і інших? Маю на увазі нову техніку, відремонтовані приміщення, оновлений транспорт, засоби зв’язку, комп’ютеризацію кабінетів і таке інше.

Напрошується іще одне питання: чому до числа «учорашніх» В’ячеслав Кривов’яз іронічно причисляє Данилюк і Стоянова, та чомусь не себе, хоча він, як і я, працював і працює в органах прокуратури не так давно і в період правління Януковича працював на керівних по садах у прокуратурі Чернігівської області? Ми з ним майже одного віку, тільки з тією різницею, що він чомусь став реформатором, а я – «учорашнім». Та тільки я скажу так: ніякий він не реформатор, бо такі, як він, гроблять ідею реформування органів прокуратури ще у зародку, таким чином розправляючись з незручними людьми (маю на увазі процес скорочення кадрів у прокуратурі). Бо принаймні дивним здається те, що з прокуратури новою мітлою вимітаються професіонали, а такі, як Адубецький, почуваються там комфортно.

Коментуючи ситуацію у своєму відомстві, новий прокурор підійшов до цієї теми «взагалі» і віртуозно обминув гострі кути й звинувачення на свою адресу. Він не спростував, та йому це й не вдалося б, жодного факту газетної публікації, проте наголосив, що Данилюки – і мати, і син, написали заяву про звільнення за власним бажанням. Ми й справді написали заяви за власним бажанням, хоча, якби можна було б, сформулювали їх так – «неможливість працювати з непорядною людиною, яка порушує закон». Незважаючи на те, що Наталя Данилюк на той момент ще не вважалася звільненою, бо подала рапорт з третього серпня, прокурор вперто називає її «колишнім начальником відділу», так йому хочеться швидше її позбутися. І яке, наприклад, Микола Стоянов має відношення до реформування прокуратури Миколаївської області, з якої він пішов кілька років тому? Чому його прізвище не дає спокою новому прокурору? Його «провина» тільки у тому, що Стоянов на своїй сторінці у «Фейсбуці» гостро розкритикував недолугу кадрову політику Кривов’яза.

У нашій країні не люблять ні суддів, ні прокурорів, ні міліціонерів. Воно й зрозуміло – це не актори, не письменники-сатирики і навіть не двісті гривень з Лесею Українкою. Передбачаю шквал негативних коментарів інтернетних тролів стосовно «відлучення від кормушки», відсутності прокурорського посвідчення, моєї непорядності та підступності моєї матері, продажності старих кадрів і таке інше. Я не зважаю на брудні й бездоказові коментарі без жодних фактів, під якими немає імен і прізвищ. Людина, яка не хоче писати своє ім’я, нечесна, зла і лицемірна. Свою матір я поважаю й люблю, і не тільки тому, що вона дала мені життя, а й тому, що насправді є висококласним фахівцем своєї справи й порядною людиною.

А ще хочу сказати, що дуже поважаю й ціную «вчорашніх», як висловився Кривов’яз, прокурорів області – Миколу Стоянова, Сергія Поліщука, Леоніда Кафтанова й інших працівників прокуратури – в першу чергу за їх порядність, любов до своєї справи, повагу до людей. Вони ділилися своїм досвідом, підказували, радили, допомагали. І ніякі вони не «вчорашні», тому що порядні люди «вчорашніми» не бувають, а якщо людина непорядна – то це назавжди.

Я дуже хотів би почути від Кривов’яза, у чому ж полягає моя «продажність» міліції, та, на жаль, так і не почув. Бо прокурор не навчився відповідати за свої слова. Якщо ж моя «продажність» полягає у активній участі в розкритті злочинів, а особливо убивств, то я такою «продажністю» тільки пишаюсь.

Руслан ДАНИЛЮК,

тепер вже колишній працівник прокуратури».

Це не перша публікація у нашій газеті про ситуацію в обласній прокуратурі. Тож дискусія продовжується.

Тетяна ФАБРИКОВА Ридне прибужжя

2 Комментариев

  1. Екс-прокурор

    10.08.2015 at 09:19

    Знаю Руслана как хорошего человека и профессионального специалиста. А этот прокуроришка приезжий просто хамло.

  2. Жорж Милославский

    10.08.2015 at 09:20

    Адубецкий до сих пор проводит прием своих клиентов в гостинице Николаев На Садовой.

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости