Статьи 12 мая 2016

Чи врятує децентралізація села Миколаївщини? — інтерв’ю з Юрієм Кормишкіним

Колись село вважалось основою держави, адже саме місцеві жителі забезпечували країну хлібом, картоплею, м’ясом та всім, що необхідно для гідного життя. Потім бути з села стало не модно і всі почали бігти до міста, забуваючи про те, що потреби людини і в селі, і в місті однакові. Все це призвело до занепаду золотої жили – українського села.

Сьогодні села Єланецького району переживають не найкращі часи: постійної роботи немає, дозвілля вкрай обмежене і лише опосередковано пов’язане з культурним розвитком, люди бідні та виснажені від постійних поневірянь. Нова реформа децентралізації мала дати розвитку районів друге дихання, але і тут існує маса проблем.

Про проблеми та перспективи розвитку району ми вирішили поговорити з місцевим аграрієм, меценатом та депутатам обласної ради Юрієм Кормишкіним, адже він знає все це не з чуток.

  • Ви постійно спілкуєтесь з жителями Єланеччини, які найголовніші проблеми та перепони сьогодні існують в житті селян?
  • Жити в селі дуже важко — це під силу далеко не кожному. Проблем у місцевих мешканців дуже багато, але вони не звикли скаржитися, бо вже і не сподіваються, що їх хтось почує. Зважаючи на специфіку своєї роботи, я постійно їжджу по області та спілкуюсь з людьми, але є проблеми про які навіть не потрібно розповідати, вони очевидні. Розбиті дороги – одна з головних проблем сільської місцевості, в Єланецькому також, але чогось всі звикли казати що влада погана, депутати не такі і не те роблять…Так тепер нові депутати, нова влада і все одно нічого не робиться. Будучи депутатом облради від Єланецького району я завжди намагався, по можливості, допомагати вирішувати ті питання, які були у людей. Я нікуди не дівся і зараз, хоч і обрався депутатом від іншого району, жодне звернення Єланчан, які стали рідними для мене, не залишаю без реакції, це не в моїх життєвих принципах. На сьогодні Єланецький район має двох депутатів які, мають відстоювати інтереси громади на обласному рівні. Чи роблять це ті два депутати, мабуть краще на це питання дадуть відповідь самі люди, адже вони їх обрали. Я не чикав поки приїде телебачення, аби позувати перед відеокамерою, а якомога швидше намагався допомогти людям. Просто тим, кого обрали, треба усвідомити, що люди живуть тут, поряд з нами і від того, що їх депутат похизується перед об’єктивом відеокамери проблема не вирішиться. Перекривати трасу також не вихід з ситуації, як це було на початку року, всі знають, хто організовував ті акції, і люди бачать результат, звичайно якщо він є. Але ж, на жаль, ми бачимо інакше. Де є можливість, ми, як аграрії району в якому працюємо, самостійно ремонтуємо дороги, але місцева влада також має розуміти, що це її завдання, вона має вирішувати такі стратегічні питання. Ми лише допомагаємо і, безперечно, будемо допомагати і надалі.
  • Які ще проблеми, крім відсутності доріг, потребують негайного вирішення.
  • Їх безліч, перераховувати їх немає сенсу, поки люди не зрозуміють, що влада, яку вони найняли на роботу повинна працювати в їх інтересах, а не в інтересах свого гаманця чи будь якої іншої вигоди. Коли чиновники почнуть займатися роботою, а не відписками та бюрократією, коли сільський голова буде думати не про те, як виграти під час виборів а потім ховатися від людей, а про те, як зробити так, аби в його селі розвивалась підприємницька галузь, як поповнити сільський бюджет і як зробити так, аби ефективно і вчасно використати кошти, щоб залишок в кінці року був не кілька сотень тисяч гривень, а кілька копійок. Адже наші сільські голови повинні навчитись розпоряджатися тими грошима, які є в бюджеті села. Для мене, під час виборчих перегонів, було здивуванням, коли до мене підійшов один сільський голова і попросив аби я допоміг встановити зупинку. Справа добра і, звичайно, під час виборів я це не міг робити, адже Центральна виборча комісія могла це трактувати як підкуп виборців, допоміг це зробити після виборів. Та справа в тім, коли я поцікавився скільки в бюджеті тієї сільської ради станом на листопад місяць, то, м’яко кажучи, був здивований. Виявилось, що в бюджеті сільради стільки грошей, що можна на кожній вулиці зупинку зробити. Виникає питання – навіщо тоді такий сільський голова, який лише чикає коли хтось зробить щось для села під час виборів, а гроші, які мають йти на благоустрій села, просто «згорять» в кінці року. Обрали людину сільським головою, депутатом будь якого рівня – вимагайте аби він звітував перед вами, це та люди, яку ви найняли на роботу.
  • Що ви можете сказати про культурне життя села?
  • Церква, школа, дитячий садок і клуб, якщо є звичайно, ось і все культурне життя села. Якщо говорити чесно, то культурне життя, як ми його розуміємо, в селі взагалі відсутнє. Коли є клуб, люди створюють гуртки, співають, танцюють, стараються, організовують свята. А коли селянам навіть зібратись нема де, про яке культурне життя можна говорити?! В школах, дитячих садках молодь активізує цей процес, бо енергії в них багато і її треба кудись витрачати. Все б нічого, але в деяких селах навіть церкви немає, а це дуже важливо, люди дуже поважають всі свята та повинні мати місце, де можуть поговорити з Богом. Ми не можемо спокійно дивитись на те, як люди вимушені їздити за десяток кілометрів, щоб повінчатись, помолитись. Місцеві священики намагаються якось змінити ситуацію, ми про все це знаємо та поступово вирішуємо проблему. Було в нас в Єланецькому районі декілька таких випадків, допомагали будували церкву майже з нуля, на Снігурівщині також не пасемо задніх. Коли неможна нічого в малі строки зробити з культурою, маємо хоч про духовність подбати. Щодо спорту, то мабуть всі пам’ятають як виступала Єланецька «Вікторія» в минулому сезоні, звичайно, ми не стояли осторонь та всіляко допомагали команді. Думаю, якби і інші депутати та аграрії допомагали, результат був би ще кращим. Минулого року на базі Калинівської ЗОШ I-III ступенів відбулося відкриття районного табору відпочинку «Сокіл» для талановитих учнів: лідерів учнівського самоврядування, кращих спортсменів, активістів, відмінників навчання. Минуле керівництво рай адміністрації звернулось до нас з проханням допомогти і вирішенню побутових питань: ремонт, харчування та інше. Ми суттєво допомогли оновити меблі та відремонтувати палати терапевтичного відділення лікарні, облаштували сучасний санвузол. Таких справ багато, я можу казати довго, нехай краще скажуть люди.
  • Як ви вважаєте, децентралізація може щось змінити, коли селянам чекати таких змін?
  • Ми вже не перший рік говоримо про те, що забирати все, що заробляє село в Київ чи в область просто недопустимо. Нарешті наша влада дійшла до того, що так далі жити не можна і повертає місцевим громадам їх кровні у вигляді податків та зборів. На папері все дуже добре та майже ідеально, але на справі виходить зовсім по іншому. Я неодноразово говорив, що місцева влада не готова розпоряджатися коштами, що повертаються на місця. В них немає досвіду, а у деяких просто бажання. Знову ж, деякі сільські голови і місцеві депутати не розуміють, що таке децентралізація та, що буде завтра. Як приклад, подекуди в районах буде одна громада, а чи це доцільно, чи може краще зробити дві, три громади? Про це, знову ж таки, на місцях мовчать, вирішили на «верхах», а на місцях забули спитати. Ось і зараз, як приклад, в Єланецькому районі нарешті призначили голову райдержадміністрації, але про погодження з громадою всі забули. А чому про думку місцевої громади забули, чи ця думка просто нікого не цікавить? Деякі очільники звикли відсиджуватися в кабінетах до пенсії, а на всі запитання людей відповідати: «В бюджеті на це немає коштів». Маємо те, що маємо: хоч вибори і пройшли, та кабінетах все ще сидять люди, які не знають, що їм робити з грошима, куди їх направляти та як громада може заробити. І це не тому що вони ледарі чи просто не хочуть нічого робити, вони не знають як, не вміють і не вчаться це робити. Я вважаю, що держава має в решті-решт зрозуміти, що недостатньо обрати сільського голову, його треба навчити працювати з людьми та грошима. Поступово, але ми до цього прийдемо. Шкода лише часу, який можна було б використати з користю. Децентралізація дасть свої плоди, але це не буде моментально. Сьогодні ми вже спостерігаємо перші зрушення: в Єланецькому районі приймаються рішення про виділення коштів на ремонт доріг, відроджується районний спортзал, вчасно подано проекти для фінансування за рахунок державних коштів на 2016 рік. . Крім того, вибори вже пів року як пройшли, ми вже зараз бачимо, яких депутатів отримав той чи інший район, бачимо їх активність або навпаки бездіяльність. Є і такі депутати, котрі пройшли в облраду аби просто відсиджуватись на сесіях. Думаю люди розуміють як працюють ті депутати, котрі повинні відстоювати їх інтереси. Достатньо згадати як на темі доріг «піарилися» депутати обласної ради від Єланецького району, про депутата Верховної Ради навіть сказати нічого, що можна сказати про того, кого не має?! Так, були певні моменти які треба було обговорювати, але ми пам’ятаємо хто сидів склавши руки, хто шукав об’єктив відеокамери аби зайвий раз попасти на телебачення, а хто працював і працює.

На останок, хочу привітати наших ветеранів з 9 травня, з Днем Перемоги. З кожним роком ще більш важливішими стають для нас будь-яка подробиця, кожна мить, кожна риса титанічної битви нашого народу за свободу. Чим далі відходить від нас та тривожна година, тим величнішими постають подвиги захисників Вітчизни, тим повніше ми усвідомлюємо історичне значення здійсненого. Сивочолі ветерани! У нашій пам’яті назавжди залишиться ваш урок честі й слави, героїзму й самопожертви, патріотизму і вірності Вітчизні. Ми свято стоятимемо на варті миру, який ви вибороли для нас. Світла і вічна пам’ять загиблим воїнам! Честь і слава живим героям!

Зазначимо, що попри свою скромність аграрій та меценат Юрій Кормишкін вже багато років допомагає жителям Єланецького району. Меценат завжди надавав допомогу для ремонту доріг, їх прогортання взимку, один з перших допоміг в ремонті дороги, після перекриття траси в с.Водяно-Лоріно. Кормишкін допоміг відновити міст, який знищили перевантажені зерновози. Меценат будує дитячі майданчики, підтримує молодих артистів та забезпечує школи необхідним інвентарем. Своїм прикладом він демонструє, що разом можна вирішити будь-яку проблему, тож саме зараз настав час до єднання заради кращого майбутнього.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

комментируемое

To Top